Вишивка – один з давніх ремесел українців, тому складно переоцінити її роль в наших традиційних обрядах і культурі. Вишивка служила оберегом від нещасть, її також дарували в знак визнання і шанування. Крім цього, вишивка використовувалася і продовжує використовуватися як елемент декору на одязі, текстилі і багато чому іншому.
Вишивка Полісся
Найчастіше на Поліссі вишивали технікою занизування. Була поширена вишивка з рослинними елементами, де кожна рослина мала свою символіку. Наприклад, виноградне листя було символом доброти, достатку, а дерево служило символом життя і людського роду. До речі, вишивали як листя рослин, так і їх квіти і плоди.
Цікавий факт. Велике значення грала і кількість пелюсток на вишитій квітці. Наприклад, квітка з 4 пелюстками асоціювалася з вищими силами, культом неба і землі. Роза з 5 пелюстками означала мовчання, з 6 – щастя, з 7 – досконалість, з 8 – нескінченність.
Геометричний орнамент
На Поліссі вишивали також точки. Точки мали одне з найбільших значень і могли символізувати воду, кров і т.д. Ромб асоціювався з родючістю як людини, так і ґрунту. Коло ж найчастіше служило зображенням сонця, нескінченності. Спіраль означала рух, ураган, бурю.
Тваринний орнамент
Крім рослин і геометричних фігур, вишивали і тварин. Тваринний світ мав певну ієрархію, тому деякі тварини вишивалися частіше, наприклад, птахи і комахи.
Як правило, птахів зображували парами, і часто їх кількість могла доходити до 20. Наприклад, орел був символом влади, лебеді – вірності, журавель – сонячного тепла, зозуля – трагічної жіночої долі, голуб – любові і т.д.
Основним кольором у вишивці був червоний, іноді додавалися чорні і сині нитки. Навіть можна простежити певну закономірність: в 19 столітті в вишивці переважала комбінація червоного, з вкрапленнями чорної нитки, популярною також була вишивка гладдю за допомогою білих ниток. На початку 20 століття з’являється чіткий поділ на 2 кольори – червоний і чорний, майстри починають вишивати хрестиком. У 40-х рр. 20 століття можна бачити вже багатоколірну вишивку.