«Травоїдні безпосередньо впливають на середовище свого існування. Під час випасу вони змінюють структуру та видовий склад полів та пасовищ. Особливо це стосується великих травоїдних, що може бути підтверджено не тільки у африканських саванах, індійських лісах або на північноамериканських рівнинах, але також і в європейській сільській місцевості. Великі травоїдні тварини підтримують природні луки, проростання трав та дерев і, навіть, можуть розширити простір в закритих лісах шляхом викорінення або обдирання кори дерев.»

«Природний випас не означає лише повторне заселення одного виду. Процес природного випасу впливає на всі види. Комплексна мережа взаємодії створює найрізноманітніші екосистеми.»

РОЙЛАНД ВЕРМЕЙЛЕН «ПРИРОДНИЙ ВИПАС»

Книга Online

Худоба Хека

Велика рогата худоба, що є результатом селекційної роботи німецьких зоологів братів Хайнца і Лутца Хеків з відродження вимерлих турів (Bos primigenius primigenius). Останній тур помер у 1627 році в Польщі. Туроподібні хеки за зовнішніми ознаками, способом життя та генетично досить схожі зі своїми вимерлими предками й успішно займають їх нішу в сучасних екосистемах.

Худоба Хека

Польські коники

Непарнокопитні напівдикі нащадки вимерлого дикого європейського коня – тарпана (Equus caballus ferrus). Останній тарпан помер у 1909 році в Україні. Результат селекційної роботи польського професора Ветулані з відродження аборигенних європейських коней з популяції коників в околицях польського міста Білограй, де зберіглась мінімально гібридизована популяція тарпанів.

Польські коники

Кулани

Непарнокопитні представники фауни Євразії, що має ознаки, як віслюка, так і коня. Кулани, типові мешканці пустель та напівпустель, раніше були широко розповсюдженні на території усієї Євразії. На території України кулани зникли у XVII столітті.

Кулани

Сайгаки

Парнопалі представники фауни Євразії. Єдина антилопа, що проживала на території Європи. Реліктовий вид з часів Плейстоцену. Знаходиться на грані вимирання, фрагментарно збереглись популяції на степовій території центральної Азії.

Сайгаки

Муфлони

Парнокопитні рогаті тварини, дикий європейський баран. Тварина, що була широко представлена по всій території Європи, фрагментарно зберегла популяції в високогір’ях, має близький до загрозливого природоохоронний статус.

Муфлони

Лані

Парнокопитні представники родини оленевих. В Плейстоцені були розповсюджені по усій території Євразії. В Середньовіччі, в результаті полювання дикі популяції зникли з Європейського півострова. Повторно реінтродуковані популяції з Азії проживають в різних регіонах Європи.

Лані

Сарни

Парнокопитні представники родини оленевих розповсюджений по всій території Євразії. Дика коза. В народі також має назву «косуля». Проживає в лісостеповій зоні та зоні мішаних лісів, в результаті еволюціїї найбільше з усіх копитних адаптувалась для співіснування з людьми і може змінювати природний ареал проживання на агроценози.

Сарни

Олені благородні

Парнокопитні найпоширеніші представники роду Оленевих. Добре адаптовані до усіх екосистем Європи і проживають по всьому континенту та частково в Азії. Реінтродуковані популяції оленя благородного можна зустріти майже на всіх континентах. Невибагливий в раціоні, може харчуватись майже усіма рослинами, окрім хвойних.

Олені благородні

Лосі

Парнокопитні найбільші за розмірами представники родини оленевих, природним ареалом існування яких є ліси та лісотундри Північної півкулі.
Лосі – дендрофаги, основним раціоном харчування для них є гілки дерев, кущі, мох, лишайники та гриби. Вид занесений до Червоної книги України.

Лосі

Вепрі

Парнокопитні представники роду свиневих, один з видів диких свиней, що представлені на усіх континентах , окрім Антарктиди. Є нащадками майже усіх порід домашніх свиней. Вепрі всеїдні та проживають у різних добре зволожених екосистемах.

Вепрі